Якщо предок священик: специфіка пошуку в архівах України

У більшості з нас предки були селянами та жили відносно стабільно на одному місці, але так буває не завжди. Цікавим винятком може бути варіант, коли предок – представник духовенства. Основне джерело інформації у таких випадках – клірові відомості церкви міста або села, в якій служив шуканий член сім’ї.

Клірові відомості – це документ, в якому фіксувалися дані про історію храму села чи міста, кількість належної йому землі, фінансову сторону діяльності, причт – групу осіб, що служить у храмі. Це джерело корисне не лише для генеалогічної роботи, а й для краєзнавчих розвідок з історії як окремого населеного пункту, так і з історії церкви загалом. Якщо говорити про генеалогічну складову, слід розуміти, що знайти біографічну довідку про пращура можна буде лише у тому випадку, якщо він був саме священиком або хоча би дияконом, адже причт включає в себе різні категорії служителів церкви. Зокрема, можна виділити 2 основні групи:

• Священнослужителі (обов’язковим є обряд хіротонії, тобто рукопокладення) – священик та диякон;
• Церковнослужителі (адміністративні посади) – чтець, псаломщик, просфорник, дзвонар та ін.

У клірових відомостях зазвичай подається короткий життєпис священика – де і коли народився, де навчався, коли рукопокладений, до якої парафії поставлений. Також перераховуються члени його родини із вказанням віку. Подекуди можна зустріти також перелік членів сім’ї диякона. Якщо ж Ваш предок був, до прикладу, дзвонарем, у клірових відомостях може бути вказане просто його ім’я, але біографічних даних не буде, адже посади такого типу мали адміністративний характер.

Проблемою у  пошуках може стати, якщо священик часто змінював парафію і, відповідно, переїжджав із села в село. У даному випадку клірові відомості зможуть допомогти прослідкувати шлях пересувань за умови, що необхідні документи наявні в архівах. Зазвичай цей тип джерел зберігається в Центральному державному історичному архіві у місті Києві та обласних архівах України.