Ревізькі казки як генеалогічне джерело

Іноді ми зіштовхуємося з проблемою, коли наявні метричні книги опрацьовані, але заглиблення вглиб поколінь призупинилося через брак документів. Важливим типом генеалогічних джерел для українських теренів першої половини ХІХ століття є ревізькі казки – документи, що велися з метою оподаткування.

Слід пам’ятати, що ревізії проводилися лише на території Російської імперії, до складу якої в різний час належали різні регіони України. В Російській імперії було проведено 10 ревізій:

• 1719 рік
• 1742 рік
• 1762 рік
• 1782 рік
• 1795 рік
• 1811 рік
• 1816 рік
• 1836 рік
• 1851 рік
• 1858 рік

Зі згаданих вище ревізій першою на Лівобережжі була четверта ревізія 1782 року, адже до цього часу на цих теренах існувала Гетьманщина, на яку норми російського законодавства не поширювалися. Слобожанщину «зачепили» і більш ранні ревізії.

У ревізьких казках подавалася інформація про членів кожної родини, яка підпадала під оподаткування, зокрема, ім’я та вік. Чоловіків записували на одній сторінці, жінок – на іншій.